ПОРАДИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ
Адаптація до нової реальності. Як пережити карантин з дітьми
Для дітей та вчителів. Поради соціального педагога Вероніки Передрій:
Як не піддаватися паніці під час епідемії — поради психолога
Введення карантину у зв’язку з епідемією коронавірусу спровокувало деяку паніку серед населення — у продуктових магазинах регіону присутній ажіотаж, люди почали скуповувати продукти, також поширюються різні чутки щодо епідемії, лікування та обмежень.
Чому виникає паніка і як не піддатися їй — розповів ІА «Вчасно» психолог Валентин Кім.
Паніка виникає, коли людина відчуває загрозу для себе, і тоді в неї просинаються стародавні інстинкти, які допомагають виживати, вважає Валентин Кім.
«Під час паніки людина часто веде себе ірраціонально, тому що це пов’язано з виживанням, — говорить психолог. — У людини з’являється багато енергії, тому що це необхідно для виживання. Але організм зменьшує затрати на розумну діяльність, і тому люди можуть здійснювати ірраціональні вчинки. Такі, як наприклад, скупка туалетного паперу. Масові покупки туалетного паперу можна було б пояснити нашим радянським минулим, коли цей товар був у дефіциті, однак така ж картина спостерігається і в європейських країнах. Тому даний факт — просто приклад масової ірраціональної поведінки».
Психолог зазначив, що паніка примушує людей вести себе, як оточення, і якщо оточення починає вести себе ірраціонально, то вони теж копіюють цю поведінку.
«Людина — соціальна істота, і тому у випадку загрози люди починають підкорятися законам більшості, — вважає психолог. — Це трапляється тому, що стародавні інстинкти нам говорять, що у стаді легше вижити. Тому якщо під час паніки деяка група почне скупати не папір, а, наприклад, зубні щітки та дрова, то усі інші теж почнуть це робити. Тому що закони більшості — це основа виживання».
На думку психолога, паніці піддаються у першу чергу люди з низьким рівнем занятості.
«Щоб не піддаватися паніці, треба мати занятість та відповідальність, від якої не можна відволікатись, — говорить психолог. — Треба ходити на роботу, робити зарядку, телефонувати батькам та займатися дітьми. Іншими словами, робити все те, що ви робите завжди. Коли є відповідальність, то паніка відступає».
Також тим людям, які вимушено знаходяться вдома у зв’язку з карантином, психолог радить знайти заняття, яке допоможе відволіктися від ситуації — наприклад, праця на дому, волонтерство чи інші соціально значимі проєкти.
«Найголовніше — не приймати поспішних рішень, — говорить Валентин Кім. — А якщо рішення прийнято, то не поспішати його відразу реалізовувати. Якщо у вас виникає бажання терміново купити ще кілька кілограмів гречки — почекайте годину, а краще день-два».
Поради психолога: Як не піддатися паніці
Інформаційний простір переповнений даними про короновірус. Про нову хворобу не говорить хіба що лінивий. Як у цьому вирі інформації зберегти спокій та емоційну рівновагу. І не піддатися страху та масовій панці, які є головними союзникам недуги — з’ясуємо у рубриці «Поради психолога».
Коротке відео для мотивації дітей під час карантину
!SТОР – КОРОНОВІРУС!
«Відкиньте негативні емоції. Мисліть раціонально».
Не піддавайтеся негативним емоціям, а включіть раціональну свою частину, будьте спокійними та розсудливими. Ознайомтеся з наявною інформацією про коронавірус та дізнайтеся все про його симптоми, профілактику, рекомендації, статистику; проаналізуйте і продумайте, що варто зробити, щоб запобігти небезпечній ситуації або мінімізувати наслідки.
«Не драматизуйте ситуацію»
Тривога є природною реакцією організму для захисту від небезпек і небезпечних явищ. На випадок підвищеного хвилювання і тривожності складіть для себе список речей і занять, які допоможуть Вам почуватися впевнено і спокійно.
«Стежте за своїм здоров’ям»
Пам'ятайте, що впевненіше із хвилюванням і панікою справляється міцний організм з хорошим імунітетом. Тому, висипайтеся, відпочивайте, робіть перерви у повсякденних завданнях, подбайте про повноцінне і якісне харчування.
«Оцініть реальність, займіться справою»
Запитайте себе: «Як я себе почуваю?» Якщо все добре, це привід порадіти за себе, але ніяк не панікувати. Займіться справою! Працюйте, вчіться, читайте, розвивайтеся і частіше говоріть своїм близьким, як ви їх любите! Це покращує настрій!
Методи подолання панічного стану
Фізичний метод
Психічне та фізичне здоров’я людини нероздільні, а регулярне виконання фізичних вправ урівноважує нервову діяльність. Дозована ходьба, оздоровчий біг, плавання, велоспорт – ідеальні засоби для зняття напруги, покращують сон і не мають вікових обмежень. Тому, постійно робіть фізичні вправи і змінюйте їх, щоб не набридали.
Стимулюйте свою нервову систему, це розслабляє розум і тіло. Пам’ятайте, навіть якщо Ви не можете контролювати подію, яка спричинила стрес, ви все ж таки маєте деякий контроль над тим, як реагуєте на це. Виконуйте дихальні вправи.
Поведінковий метод
Навчіться прислухатися до себе. Вміння слухати себе допомагає краще розуміти свої потреби. Віднайдіть своє хоббі. Це допомагає зменшити стрес, зняти тривожність, знизити тиск, нормалізувати частоту серцевих скорочень і рівень гормону стресу.
Розумовий метод
Ви не можете змінити стресову ситуацію, але можете змінити свою реакцію на неї. Мати кращі сподівання, зберігати почуття гумору у скрутному становищі або розглядати ситуацію як випробування Вашої віри – все це способи керування своїми емоціями і подолання найбільш тривожних ситуацій.
Арт-терапевтичний метод
Малювання, ліплення, музика, фотографія, кінофільми, книги, акторська майстерність і багато такого іншого дозволяють розібратися у своїх почуттях, переживаннях і емоційних станах, створюють передумови для регуляції емоційних станів та реакцій, підвищують особистісну цінність, сприяють формуванню позитивної "Я-концепції", підвищують впевненість в собі. Бажаємо всім здоров’я, душевного спокою, позитивного мислення.
Адаптація до нової реальності. Як пережити карантин з дітьми
Радість — це те, що зараз можна пробувати протиставити тривозі.
Антикризове карантинне дитинознавство, черговий загальнолюдський челлендж і тренування навичок швидкої адаптації до мінливої реальності. Звичайно, після такої короно-кризи світ і ми в ньому значно змінимося. Якщо на виявленому рівні, у зовнішніх контактах ми вимушено дистанціюємося, значить, можливо, прийшов час більшої близькості? Більшої турботи один про одного?
Боятися нормально. Ненормально зовсім не боятися, коли є реальна загроза.
Але коли ми боїмося, ми здійснюємо багато безладних нелогічних дій. Було б здорово написати список того, що важливо робити. Не просто зробити перепост або роздрукувати картинку, а самому — руками, можна разом з дітьми, написати або намалювати свій список. І свій план дій. Це допоможе і думки структурувати, і в тіло повернутися. У списку важливо описати план — що робимо зараз. Що робимо в разі хвороби. Кому дзвонимо, кого викликаємо. Список гарячих телефонів — взагалі корисна річ.
Невипадково правилам пожежної безпеки навчають, малюють плакати, а потім закріплюють навички — в момент реальної небезпеки, коли мозок вирішує, «бити», «завмерти» або «бігти», повинна включитися механічна пам’ять. Або повинна бути зовнішня конкретна інформація, яка нас «стабілізує».
Як говорити з дітьми про загрози?
- Ми починаємо говорити з дітьми, коли ми самі спокійні, коли ми маємо відповіді. Ми говоримо, що зараз в усьому світі шукають засіб, вакцину, можливість запобігти вірусу. Час від часу у світі бувають такі захворювання і вже не раз люди знаходили засоби боротьби. Ми робимо кілька разів акцент на тому, що ми у безпеці, що ми невразливі, що карантин – це не покарання і не канікули. Це час, коли ми бережемося і бережемо інших. Треба говорити, чому ми маємо носити маски. Бо одна дитина злякалася, коли побачила маму у масці. Звичайно, треба подавати це в ігровій формі – вдягати маску на дитину, на себе, розмальовувати їх, гратися. Треба разом проговорювати – що ми можемо зробити для того, щоб допомогти всім вберегтись. Наприклад, можна запропонувати разом подумки подякувати лікарям або намалювати листівку бабусі, якщо вона живе окремо, або записати якесь повідомлення для одногрупників у садочку. Також в такій ситуації дуже обмеженої рухливості дітей нам треба забезпечити та очолити їхню рухливість вдома. Якщо не дозволити їм бігати чи стрибати по подушках, якщо це можливо, це загрожує спалахами агресії. І це означає, що батьки ще більше вигорятимуть.
Чи треба обмежувати екранний час для дитини?
- Звичайно, чим менше дитина перебуває перед екраном, тим краще. Зараз буде важко обмежити контакт дитини з планшетом. Це означає, що ми маємо це компенсувати якимись активностями з ефектом 3D, тобто об’ємними, реальними. Якщо дитина, наприклад, годину дивиться телевізор чи планшет, то потім вона встає, п’є воду чи робить якусь вправу і потім ліпить з нами з тіста. Тобто екранний час компенсуємо такими 3D-активностями плюс якісь рухливі вправи. Важливо, щоб батьки чи дитина ставили собі будильник на той час, який вона проведе перед екраном. Краще, щоб сама дитина, тоді це буде її відповідальність. І треба питати скільки часу дитині потрібно на гру чи перегляд відео. І домовлятись про штрафи, якщо дитина не виконає умову, яку сама собі і поставила. І після цього якась активність.
Ніхто зараз не знає, скільки триватиме карантин. Як усвідомити батькам, що це може бути дуже надовго, як пояснити це дітям? Це питання адаптації. Ми живемо у світі, у якому ні до чого неможна підготуватись. І здатність адаптуватись – це важливо для виживання. Треба вміти приймати ситуацію. Коли находить тривожний настрій, вдаватись до техніки дрібних кроків. Треба питати себе – що я можу зробити просто зараз. І в цей момент, коли ти повертаєшся обличчям до реальності, можна вибудувати собі найдрібніші кроки. Наприклад – зараз я помию посуд або перевірю, скільки в мене є мила, або подумаю, що зараз ліпше – написати пост до фейсбука чи зайнятись чимось з дитиною, і ці маленькі кроки зроблять нас міцнішими.
Діти від сьогодні на карантині. Важливо їм пояснити, що відбувається і чому. Наприклад: «Зараз багато людей в різних країнах захворіли. Пам’ятаєш, коли ми хворіли, то, щоб не заразити інших і швидше відновитися, ми залишалися вдома. І навіть не ходили ні до кого на день народження. І в кіно. Щоб вірус не поширювався, щоб люди менше хворіли, особливо, щоб не хворіли діти, вирішили тимчасово закрити школи і садочки. Щоб про вас подбати. Ми в безпеці. Ти будеш вдома і ми придумаємо, чим займатися цими днями».При цьому батькам необхідно пам’ятати — особливо в тривожний час — про те, що важливо залишати за собою право на власний час, власний простір. Дітям корисно знати, що у мами зараз 5, 10, 15 хвилин на турботу про себе, час, коли мама «в хатинці». Так дитина вчиться поважати і свій власний простір. Вчиться того, що про себе можна піклуватися. Дорослі, які весь час перебувають з дітьми, відчувають величезні сенсорні перевантаження. Наша нервова система має ліміт спілкування. Якщо ми не будемо брати паузу — усвідомлено, з повагою до себе — потім будемо мучитися почуттям провини через те, що зірвалися на дитину. Дітям (навіть немовлятам) ми точно не потрібні в повному контакті 24 години на добу. Як би не було складно, важливо не втрачати відчуття смаку життя. Це буде нашим «імунітетом». Фраза «я вибираю життя» — не просто фраза. Це наш вибір.
Дитячий сімейний психолог Світлана Ройз
Як говорити з дітьми про коронавірус. 7 порад від експертів: https://life.pravda.com.ua/society/2020/03/10/240141/
У час карантину не залишайте дітей самих вдома і спілкуйтесь із ними. Сім порад психолога: http://tvoemisto.tv/blogs/v_chas_karantynu_ne_zalyshayte_ditey_samyh_vdoma_i_spilkuytes_z_nymy_sim_porad_psyhologa_107299.html
Коронавірус у світі: поради психолога, як говорити з дітьми про поширене захворювання: https://24tv.ua/family/koronavirus_u_sviti_poradi_psihologa_yak_govoriti_z_ditmi_pro_poshirene_zahvoryuvannya_n1291348
Як говорити з дітьми та молоддю про коронавірус: поради психологів: https://terminovo.te.ua/news/25147/
Інтернет світ великих можливостей Сьогодні головна розвага для дитини – комп'ютер. Ми з вами живемо в непростий, але дуже захоплюючий час, час комп'ютерних технологій, цифрових інновацій і панування всесвітньої Мережі Інтернет. Комп'ютери стають необхідною приналежністю офісів, медичних установ, шкіл, міцно входять в наш побут. Сучасні діти, здається, «вже народжуються з умінням користуватися комп'ютером». З одного боку, це добре: віртуальний світ опинився сьогодні, по суті, головним джерелом інформації, не потрібно йти в бібліотеку, стояти перед полицями в магазині, досить натиснути мишку і все, чого ви бажаєте буде доставлено у ваш будинок. Особливо актуально це стало сьогодні, під час дистанційного навчання. Кілька порад, як навчити свою дитину безпечно користуватись мережами інтернету.
